Географічне положення
Село Калинівка в Кіровоградського району, має не лише багату історичну спадщину, яка охоплює понад три століття.
Калинівка знаходиться у південній частині Кіровоградського району Кіровоградської області. Село розташоване за 17 км на південь від обласного центру м. Кропивницький. На території Калинівки з півночі на південь протікає річка Інгул, а з північного сходу тече річка Аджамка, яка в селі впадає в Інгул.
Має власну сільську раду яка входить до Первозванівської об’єднаної громади об’єднаних сіл, до складу якої входить один населений пункт – с. Калинівка. Територія сільської ради займає площу 5417,6 га.
Історія села
В першій половині ХVІІ ст. на дикій необжитій території поряд з річкою Інгул виникло поселення з гарною назвою – Калинівка. Його населення складалося із росіян. Це були селяни, котрих царська влада переселила із Росії на Україну, їх історична батьківщина – с. Калинівка Обонєвського району Курської губернії (Росія). Саме звідти було перенесено на нове місце стару назву села.
На території села Калинівка в 1754 році було створено військове поселення. В ті давні часи подібні поселення мали стратегічне значення – потрібно було заселяти дикі степи, утворювати на них військові укріплення і тим самим протистояти Кримському ханству, котре своєю агресивною політикою несло велику небезпеку для Південних територій Російської імперії.
Друге, не менш важливе, завдання в планах царизму – «розбавити» небагато-національний склад населення України, адже Запорізька Січ в ті часи ще зберігала свою силу, а це заважало російській експансії в Україні.
В архівних документах є також версія , що перші переселенці – Калинівці, були старовірами, що можливо і слугувало причиною їх переселення в різні куточки Російської імперії.
Протягом багатьох десятиріч Калинівка була порівняно великим населеним пунктом. За переписом 1859 року в селі було 260 господарств і 1474 особи населення, а за переписом 1886 року було вже 421 господарства і проживало 2570 осіб. Населення здебільшого було бідне, про що можна дізнатися із даних про земельний фонд, котрий фактично змінювався як до 1917, так і після нього.
У ХІХ в селі було дві школи. Одна побудована земством у 70-80-х рр. ХІХ ст., друга – церковно-приходська, побудована в 1889 році. Фактично школу відвідувати могли діти лише заможних сімей, через що грамотність населення була низька.
Історичні події перших десятиріч ХХ ст. відобразилися і на житті населення Калинівки, котре, порівняно з даними ХІХ ст. суттєво зросло. Небачених втрат господарствам калинівців принесла Перша світова війна (1914-1918), революційні події 1917р. і спричинена ними боротьба за незалежність України 1917-1921рр. в ході громадянської війни жителям Калинівки довелося пережити важкі часи, під час яких населення було розподілено на ворогуючі групи.
У роки Другої світової війни калинівці воювали на різних фронтах, чинили опір нацистам в тилу і тим самим робили свій вклад у справу великої перемоги. У серпні 1941 р. гітлерівці захопили Кіровоград і села поблизу міста в тому числі і Калинівку (5 серпня 1941 р.) .
Німці пробули в Калинівці до 6 січня 1944 р.. При відступі німців великих зіткнень у цих краях не було.
Ще за роки суцільної колективізації в 30 роки в селі було організовано п’ять колгоспів:
- ім. Ворошилова (займав усю територію від джерела Холодний ключ до кручі);
- «Красное знамя» від магазину до Гусарівки;
- «Красний Октябрь» від Гусарівки до автобусної зупинки;
- «Красний партизан» від шкільного провулку до першого будинку при в’їзді;
- ім. Будьоного (правління біля приміщення комори).
В 50-ті роки ХХ ст. ці колгоспи об’єдналися в два колгоспи: «Колхоз Буденого» і «Красний Октябрь». В 1979 році на основі цих колгоспів був заснований колгосп «Дружба».
Період з 50-х до 80-ті роки ХХ ст. був виключно плідним в житті населення Калинівки. За цей час село набуло сучасного вигляду.
З 1969 р. по 1972 р. було прокладено дорогу. В 1971 – зведений будинок культури – величезне приміщення із спортивним залом, кінозалом, бібліотекою.
З 1966 р. по 1967 р. було побудовано приміщення дитячого садка, хоча спочатку воно планувалося як сільська рада. В 1987 р. побудована нова школа, в 1989 р. село було газифіковано. Дві з трьох основних вулиць були заасфальтовані.
У 1991 р. Україна стала незалежною. Невдовзі розпався колгосп «Дружба» на декілька самостійних господарств У селі функціонує два сільськогосподарські підприємства (ПП «Артур», ТОВ «Горизонт-Агро»), 10 фермерських господарств та 29 одноосібників.
В селі є будинок культури з бібліотекою, працює школа, дитячий садок, амбулаторія з власним санітарним транспортом, пошта, також є три магазини.
У селі Калинівка є братська могила загиблим під час Другої світової війни, в якій захоронено 43 воїна, імена котрих записані на пам’ятній плиті могили.
15 жителів села є учасниками АТО.
