У 2024 році змінилася дата відзначення Дня хрещення Київської Русі-України. Православна церква України (ПЦУ) та УГКЦ ухвалили перехід на Новоюліанський стиль календаря: День хрещення Київської Русі-України перенесено з 28 на 15 липня.
У цей день, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Київської Руси-України, українці також відзначають День Української Державності. І це невипадковий збіг, оскільки Князь Володимир Великий уособлює розбудову Русі. Прийняття ним у 988 році християнства як державної релігії мало надважливе значення.
Хрещення Русі Володимиром відбулося в 988 році в Києві. Після знищення язичницьких ідолів було проведено масове хрещення мешканців міста.
Хрещення Київської Русі стало видатною подією не тільки в історії нашої Церкви, але й в історії нашого народу. Запровадження християнства на Русі суттєво вплинуло на всі сфери тогочасного суспільного життя.
Християнство визначило основу середньовічної культури нашої країни і тим самим поєднало слов’янський культурний світ і Київську Русь з культурними колами християнських народів Сходу і Заходу. Культура, що прийшла на Русь після прийняття християнства з Візантії, продовжувала й далі розвиватися на ґрунті власної творчості українців. Християнство сприяло розвитку освіти, мистецтва, літератури, науки, архітектури.
Нова релігія дала поштовх розвитку кириличної писемності, були створені перші школи, зокрема при Десятинній церкві, де навчалися 300 дітей. Церкви і монастирі стали осередками культури, де велися літописи, створювалися бібліотеки.
Запровадження християнства сприяло підвищенню престижу Київської Русі: зовнішньополітичні відносини із сусідніми державами (Польщею, Угорщиною, Чехією, а також з Візантією) будувалися на рівних. Київська Русь долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Це сприяло її історичному самовизначенню та знаходженню свого місця у світовому історичному процесі.
Як хрестили Київську Русь
Князь Володимир Святославович був язичником до 30 років, але за часів правління зрозумів, що релігія з багатобожжям вичерпала себе. До того ж християнство на той час прийняли багато сусідніх країн, зокрема і Візантія – найрозвиненіша і найсильніша на континенті. Князь вирішив, що прийняття християнства на Русі сприяло б зміцненню зв’язків з європейськими країнами.
У “Повісті временних літ” йдеться, що до хрещення Володимир провів “випробування вір”. Він вислухав посланців від ісламу, іудаїзму та християнства. Саме остання релігія найбільше припала йому до вподоби.
Хрещення Київської Русі розпочалося з Києва. Мешканців столиці масово охрестили у місці впадання річки Почайни у Дніпро. Після Києва православ’я прийняли інші міста Русі.
Не всі жителі Київської Русі відмовилися від язичництва добровільно, на багатьох територіях спалахували бунти. Паралельно з хрещенням багато років викорінювалися язичницькі звичаї і знищувалися культові споруди. Багато традицій язичництва збереглися донині і переплелися з християнськими.
Цікаві факти про хрещення Русі і свята
- До хрещення Русі Володимиром робилися інші спроби поширити країною християнство. Вважається, що у 860-х роках Русь намагалися хрестити Аскольд та Дір і створили перші церкви, але спроба провалилася.
- Бабуся Володимира Великого княгиня Ольга стала першим правителем Русі, який прийняв християнство. Вважається, що для хрещення вона завітала до Константинополя. Її слуги і її син Святослав продовжували бути язичниками. Згідно з “Повістю временних літ”, прийняття християнства Ольгою стало одним із аргументів для Володимира, чому і йому потрібно похреститися.
- В Європі були країни, які прийняли хрещення пізніше Київської Русі – це Ісландія, Норвегія та Швеція. Остання довго вважалася язичницькою та варварською країною.
- До прийняття християнства князь Володимир вів розпусне життя і багато разів одружувався.
- Про хрещення Русі свідчать архітектурні знахідки. У похованнях 10-12 століть знаходили хрести та ікони, які клали померлим у могили.
- Саме після хрещення на території Русі поширилася кирилична писемність і з’явилися перші письмові пам’ятки.
- Багато православних церков у це свято влаштовують особливі богослужіння і брязкають у дзвони.
