Сьогодні світова спільнота відзначає Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів, проголошений резолюцією Генасамблеї ООН у вересні 2005 року.
Ця дата обрана тому, що саме 9 грудня 1948 року була прийнята Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Відзначення започатковане з метою підвищення обізнаності суспільства про положення Конвенції, вшанування пам’яті людей, які стали жертвами геноциду та недопущення подібних злочинів у майбутньому.
Світовою громадськістю геноцид (репресії, етнічні чистки, примусові переселення народів) визнано найнебезпечнішою формою порушення прав і свобод людини та найтяжчим злочином проти людства. Ознаки геноциду мають дії урядів різних країн, зокрема стосовно кримських татар, євреїв, ромів, поляків, вірмен.
Наймасовішим та найжорстокішим злочином геноциду проти українського народу стало вбивство голодом у 1932–1933 роках мільйонів українських селян, які становили основу нації та були носіями української ідентичності.
Передумовою для вчинення злочинів геноциду є прояви ксенофобії та нетерпимості щодо етнічних, релігійних та інших груп суспільства, внаслідок чого вони піддаються системній дискримінації, переслідуванню та вчиненню стосовно них жахливих актів насильства.
З огляду на зазначене, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини приділяється особлива увага питанню забезпечення принципу рівності та недискримінації під час реалізації людиною і громадянином основоположних прав і свобод, а також подоланню расизму, антисемітизму та інших проявів ксенофобії та нетерпимості в українському суспільстві.
На переконання Уповноваженого, в умовах сьогодення особливо актуальним є питання впровадження зваженої політики з боку держави, спрямованої на забезпечення мирного співіснування різних етнічних груп суспільства.
