Первозванівка – це село на берегах Інгула. Поблизу села є кілька байраків та катакомби. Назва має релігійне походження. Рік заснування населеного пункту – 1888 році.
Першим населеним пунктом на території сучасної Первозванівської сільської ради було село Попівка, яке виникло ще в 70-х роках ХVІІ ст.. Майже через сто років почали формуватися села Первозванівка, Неопалимівка, Савинівка. У 1879 році представники Херсонської губернської управи звернулися до вищих органів з клопотання полегшити доступ селян до державних земель («казенно-оброчних статей»), інакше кажучи – земель державного резерву. 85% земель такого роду здавалися в оренду приватним особам, які за завітами місцевих органів самоврядування, «снимают для спекулятивной цели».
На той час в Російській імперії існували дві проблеми, які не були розв’язані Великою реформою. По-перше, значна кількість безземельних селян, що в умовах розгортання революційного руху могло створити небезпеку для державного ладу, та величезні площі неосвоєної родючої землі. Представники Херсонщини пропонували розв’язати цю проблему шляхом надання безземельним селянам наділів з державного фонду.
Думку місцевих органів самоврядування було враховано. У липні 1881 р. найвищий орган виконавчої влади Російської імперії надав право брати в оренду форму володіння землі казено-оброчних статей по 3 десятини на 12 років з умовою сплати податку на землю. У 1884 р. це право поширювалося на безземельних міщан.
Дія указу поширилась на сім губерній: Херсонську, Катеринославську,Таврійську.
Всі казенні статті були розподілені на ділянки та закріплені за населеними пунктами, які утворилися раніше. До 1886 р. переселенцями могли бути мешканці різних губерній. Однак Херсонське земство добилося права заборонити населенню інших губерній заселяти територію повіту. Таким чином, у 1888 р, до місця сучасного розташування Первозванівки прибули безземельні селяни та міщани з населених пунктів Олександрійського, Єлисаветградського, Анан’ївського, Одеського та Херсонсонського повіту. На лівому березі Інгулу виникло поселення Неопалимівка(виключно з колишніх мешканців Єлисаветградського повіту), а на правому – Первозванівка. Його засновниками були безземельними всіх п’яти повітів. Факт передачі землі закріплювався контрактом новоселів з Херсонсько-Бесарабським управлінням держмайна та «мирським ручательным приговором» для сплати податків.
За умовами договору зазначалося, що всім безземельним різних станів пропонувалося отримати ділянки землі (по 3 дес.) на правах оренди строком на 12 років. Протягом перших чотирьох років переселенці повинні були вже побудувати житлові та господарські споруди. До тих пір право власності на наділ збереглося за державою. Обов’язковою умовою було застосування трипільної системи.
До складу Первозванівської сільської ради входять декілька населених пунктів, які виникли після заснування Первозванівки та Неопалимівки, Савинівки (Набокова), Коноплянка – засновані на початку ХХ ст.. Село Зоря (колишній радгосп),Кізельгур, село Сонячне (неофіційна назва Нова Первозванівка) – у період перебування українських земель у складі СРСР. На території Савинівки вже наприкінці ХІХ ст. почали добувати граніт, у Первозванівці працював млин.
Утворення перших поселень Первозванівки та Неопалимівки було складовою частиною загальноросійських соціально-економічних процесів кінця ХІХ ст., під назвою «колонізація оброчних статей», а також вирішення проблеми безземельного селянства, яка продовжувала існувати після 1861 р.. Поява нових сіл, які нині є територією Кіровоградського району, стала можливою завдяки ініціативи органів земства, які постали після Земської реформи 1864 р. і звернули увагу на проблеми селян та використання земельних ресурсів. Впорядкуванню поселень сприяли поява сільської управи у 1889р.
У 1909 р. Первозванівська сільська громада направила клопотання в земство про будівництво на її території школи . Вартість школи становила 5 тис. крб.. Будівельний матеріал – цегла. Будівництво розпочато у 1910 р. А у 1912 р. одноповерхове приміщення двокласної початкової школи приймало перших учнів.
З 1912 по 1917 рр. школа була двокласною. земство дбало про утримання будівлі в належному стані. Процеси буремної 1917-1920 рр. кинули Первозванівку у вир революційної боротьби. Територією села крім більшовицьких загонів, які перемогли у громадянській війні та зупинили процес Української революції 1917-1921 рр. пройшли загони Революційної повстанської армії України (махновців), учасників Першого Зимового походу армії УНР 1919-1920 рр.. Серед значимих постатей того періоду в селі перебували відомі повстанські ватажки Нестор Махно та Андрій Гулий-Гуленко.
У 1920 р. у селі утворилася більшовицька влада. У 1929 р. село охопили процеси колективізації. В Певрозванівці на базі артілі спільного обробітку землі «Червона праця» було створено колгосп ім. Т.Г. Шевченка.
Пізніше з’явився колгосп і в сусідньому селі Коноплянка. Він мав назву, яка дозволяє відчути колорит радянської епохи – «ХVІІ партійний з’їзд.
Село поступово розбудувалося, виникли контора, клуб, крамниця, вівчарня.
Не оминули Первозванівку й трагічні сторінки геноциду українського народу голодомору 1932-33 рр. Жертв могло бути значно більше, якби зусиллями керівників колгоспу Веклера та Ярошенка не було створено їдальню для селян. В селі Попівка вони в 1933р. відкрили дитячий садок і підтримали дітей, чим могли. На території села також діяла кухня, де колгоспників харчували двічі на день.
Важливою подією стало заснування Первозванівського саду в 1939 р. Леонідом Скальком та його дружиною Антоніною Ігнатьєвою. Розвиток саду перервали події Другої світової війни.
В умовах окупаційної в селі діяла підпільна організація, якою керував засновник саду Л Скалько. У 1943 р. її було викрито. Підпільники та ті, хто не бажав собі долі остарбайтерів, деякий час переховувалися в катакомбах, які виникли наприкінці ХІХ ст.. шляхом видобутку людьми білого вапняку (будівельного матеріалу). Проте німці дізналися про схованку та отруїли людей газом. Загинуло тридцять дві особи, чудом вдалося вижити лише одній людині. На місці трагедії є дві могили і пам’ятник.
У повоєнний період в селі активно розвивається садівництво, виникають підприємства для зберігання та переробки продуктів.
У роки хрущовських реформ село Коноплянка злилося з Первозванівкою , відбулося укріплення колгоспів, з’явилися неперспективні села: Коноплянка, та Попівка. У 1961 році в селі почала виходити власна газета «Колгоспне життя», діяло дві бібліотеки. Працював книжковий кіоск.
У 1970 році було розпочато будівництво Нової Первозванівки (с. Сонячне). Виникли нові поселення – радгосп «Зоря» та робітниче селище для працівників шахти, яке отримало назву Кізельгур. На землях села у 50-60-х роках з’являються промислові підприємства: завод «Кізельгур», який виготовляв порошок для фільтрування цукру. У другій половині ХХ ст.. на території сільради геологами було знайдено поклади уранових руд, розміщених близько до поверхні. Так виникло підприємство РУ-2, в яке входили три шахти з видобутку урану. Біля Первозванівки було відкрито кар’єр з видобутку будівельного матеріалу.
У 1990 році в Первозванівці зароджується фермерство і проходять процеси деколективізації. Одним із перших фермерів у районі став Є.В.Фоменко.
З 1991 року в історії села розпочалася нова сторінка – життя в незалежній Україні. Реформування зазнало колгоспне господарство. КСП Шевченка розпаювався. Утворилися різні за формою власності сільськогосподарські підприємства: фермерські та одноосібні господарства, ТОВ, приватні підприємства. Існує користування землею на умовах оренди. Продовжують свою діяльність промислові підприємства: РУ-2 (нині Інгульська шахта з видобутку урану), та колишній завод Кізельгур (нині ВАТ «Кіровоградський механічний завод»). З’явилася мережа приватної торгівлі. Важливою подією стала газифікація села. У 1998 році свої двері для учнів відкрило приміщення нової школи. Також у Первозванівці діють дитсадок, два ФП, одна лікарська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини..
У 2010 році було затверджено герб та прапор населеного пункту.
Нині Первозванівка – це велике село, якому не загрожує ліквідація. Промислові підприємства на його території, СФГ, близькість до міста, функціонування різних освітніх та культурних заходів, наявність сектору приватного бізнесу, особисті присадибні ділянки забезпечують розвиток цього населеного пункту.
У 2016 році на території Первозванівки коштом фермера Є. Фоменка збудовано сучасний стадіон (футбольне поле), на якому тренуються команда української прем’єр-ліги «Зірка» (Кропивницький) та грає місцева команда «Інгул». Коштами сільської ради було відремонтовано та оснащено сучасною комп’ютерною технікою сільський клуб та бібліотеку. В 2013 р. в приміщені школи було відкрито музей «Історія села».
