…Учитель! Слово ж яке!.. Учитель! Легко сказати! В нашій країні, де вчиться кожна дитина, вчитель — це перша людина. Майбутнє наших дітей, нашого народу — в руках учителя, в його золотім серці. Треба б, побачивши його на вулиці, за п’ятдесят метрів шапку скидати з поваги до нього.
Олександр Фадєєв
Такі ж слова можна сказати і про Великого Григорія Михайловича, якому 8 квітня 2021 року виповнилося 90 років і який більше 40 років присвятив професії вчителя. 
Григорій Михайлович народився в селі Федорівка. Навчався у Федорівській восьмирічній школі, а в 1948 році вступив до Кіровоградського педагогічного училища на факультет фізичної культури, по закінченню якого вступив заочно до Черкаського педагогічного інституту та почав працювати вчителем фізкультури в селі Грузьке. В цьому ж селі Григорій Михайлович зустрів свою майбутню дружину Галину Тихонівну, з якою в серпні 1955 року одружився. Після закінчення інституту разом з дружиною переїздять в село Новопавлівка, де Григорій Михайлович вчителює та викладає анатомію й фізичну культуру в місцевій школі. В 1962 році він повертається в рідне село Федорівка. І з 1962 по 1991 рік працює вчителем анатомії та фізичної культури у Федорівській середній школі. В 1991 році вийшов на пенсію. Для своїх учнів Григорій Михайлович був не просто вчителем, а й духовним наставником, багато раз разом з ними здобував перемогу та отримував золоті нагороди, приймаючи участь в районних та обласних змаганнях з баскетболу та волейболу. Учні поважали та дуже любили свого вчителя, не забувають про нього й сьогодні, про що свідчать численні привітання іменинника з ювілеєм.
