Це одна із найбільш небезпечних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, обов’язковістю дотримання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, в разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження. Вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини.
Що необхідно знати пересічному громадянину про Африканську чуму свиней (АЧС) ?
- Що АЧС не становить небезпеки для людей.
- Що на АЧС хворіють лише дикі та свійські свині (всіх видів, порід та статево-вікових груп).
- Що резервуаром Африканської чуми свиней в природі є дикі свині, від яких заражаються свійські (домашні свині).
- Що основний шлях передачі збудника – це безпосередній контакт тварин між собою (хворої та здорової) та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також – предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби та корми, в тому числі й харчові відходи.
- Що збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом і в першу чергу в харчових продуктах заражених вірусом АЧС (наприклад: в копченій шинці – до 5 місяців).
- Що холод (заморожена свинина) – всього лиш консервує збудника (продукт залишається небезпечним для свиней після розморожування).
- Що виявивши хвору тварину (не стандартна поведінка) чи труп свині в природному середовищі необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.
Що мають знати власники тварин про Африканську чуму свиней (АЧС) ?
АЧС – це:
- не висококонтагіозна (з низьким ступенем заразності),
- гостра (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко),
- інфекційна (здатна до зараження, тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої),
- вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому не має лікування)
- хвороба (хворобливий стан організму – тварина виглядає підозріло, не так як завжди)
- свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).
Що виявивши хвору тварину (не стандартна поведінка) чи труп свині необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.
Ознаки хвороби
Інкубаційний період короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин, у цей час, виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток – проявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить).
Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, спрага), збиваються в гурти, з’являються ознаки серцевої недостатності: синюшністю (ціаноз) шкіри та значні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах).
Поросні свиноматки, як правило абортують, незалежно від терміну вагітності на 5–8 добу після зараження чи на 1-3 – лихоманки. На плодових оболонках і шкірі плодів, часто реєструють крововиливи.
Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легенів внаслідок геморагічного діатезу) переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність при АЧС складає – майже 100 %.
Рекомендації власникам свиногосподарств
Для запобігання АЧС власникам свиногосподарств рекомендується:
- Встановити двоконтурну огорожу навколо свиноферм, провести дератизацію (боротьба із гризунами) та відлякувати птахів.
- Унеможливити доступ на територію ферм бродячих тварин та сторонніх осіб. Сторожові собаки мають бути зареєстровані та мати відмітку в паспорті про щеплення проти сказу та інші обробки, повинні перебувати у вольєрах та постійно знаходитися лише на території господарства.
- Перевірити та налагодити роботу дезбар’єрів та санпропускників. При вході в приміщення (секцію, блок, кормоцех) встановити дезванночки чи дезкилимки зволожені дезрозчином.
- Заборонити персоналу господарства утримання свиней в особистих домогосподарствах.
- Контролювати дотримання правил особистої гігієни персоналом господарства та заборонити приносити харчові продукти на територію господарства.
- Вхід у виробничу зону свиногосподарства, дозволяти лише через ветсанпропускник, а в’їзд транспорту – через постійно діючий дезінфекційний бар’єр (дезінфекційний блок). На ветсанпропускнику запровадити журнали: виходу на роботу персоналу, відвідування господарства особами з дозволу керівника, рух транспорту та проведення дезінфекції, витрати дезінфектантів та заправки дезбар’єрів, прання та знезараження спецодягу. Всі інші входи у виробничу зону тримати закритими.
- Звести до мінімуму виробничі контакти та пересування персоналу між виробничими дільницями на території господарства (закріпивши персонал за відповідною виробничою ділянкою). Чітко окреслити «брудні» та «чисті» зони в підприємстві. Не допускати пересування персоналу в іншу зону, без зміни спецодягу та знезараження взуття.
- Забезпечити обслуговуючий персонал подвійним комплектом спецодягу та взуття, й організувати централізоване його знезараження та прання. Промаркувати та закріпити обладнання, інвентар, спецодяг, взуття та інші предмети догляду, за виробничими ділянками, без права передачі цих засобів на іншу ділянку без попереднього знезараження.
- Для забезпечення технологічного процесу у виробничій зоні виділити спеціальний внутрішньогосподарський транспорт та розділити транспортні шляхи на території господарства, уникаючи їх перетинання на «чисті» (підвезення кормів, тварин) та «брудні» (вивезення гною, загиблих тварин, відходів забою).
- Завантаження тварин проводити з рамп, розміщених на лінії демаркації господарства, без в’їзду транспорту на територію. Перевіряти ступінь очищення та відмітки про дезінфекцію транспорту, який приходить на підприємство, ферму.
- Тварини, що підлягають вимушеному та внутрішньогосподарському забою, перевозять на забійно-санітарний пункт (забійний майданчик) спеціальним транспортом, що унеможливлює розсіювання біоматеріалу.
- Заборонити водіям транспортних засобів (при завезенні/вивезенні кормів, відходів, тощо) залишати кабіну на території ферми, без крайньої необхідності (пломбувати кабіну водія, не дозволяти вихід на територію ферми).
- Вживати заходів щодо знезараження гною, гноївки тощо. Мати постійний запас дезінфекційних засобів, як передбачено інструкцією (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0432-17):
- По можливості встановити параформалінову камеру для знезараження спецодягу та утилізатор для утилізації відходів тваринного походження.
- Згодовувати свиням лише термічно оброблений корм.
- Не купувати живих свиней і корми в зонах неблагополучних з АЧС.
- Мінімізувати поїздки на неблагополучні з АЧС території.
- Сформувати, по можливості, буферну зону (викупивши свиней в приватному секторі в радіусі 3-30 км довкола ферми чи комплексу.
Джерело: https://www.asf.vet.ua/
