Гупало Сергій Миколайович (12.04.1973 – 01.04.2018 рр.)
Учасник АТО, старший прапорщик, помер від нещасного випадку в селі Протопопівка Одеської області, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Жовтяк Олександр Миколайович (19.03.1972 – 16.10.2018 рр.)
Старший сержант, помер перебуваючи за місцем постійного проживання після хвороби. Приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність. Нагороджений нагрудним знаком «Учасника АТО».
Бершадський Едуард Валентинович (17.11.1984 – 11.03.2019 рр.)
Солдат, загинув під час виконання службових обов’язків у районі села Невельське Ясинуватського району Донецької області, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Бікмурзін Олександр Олександрович (05.01.2000 – 14.03.2022 рр.)
Солдат, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальону, загинув біля села Посад-Покровське Херсонського району Херсонської області, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність. Указом Президента України нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Степанов Олександр Володимирович (25.06.1978 – 19.04.2022 рр.)
Солдат, загинув у населеному пункті Новотошківське Луганської області, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. З 19.04.2022 року вважався зниклим безвісти після бойового зіткненя з противником, але був ідентифікований за допомогою генетичної експертизи 07.06.2024 року. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Нікітін Олександр Вікторович (03.02.1991 – 07.09.2022 рр.)
Солдат, загинув у селі Безіменне Херсонської області, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Тихоненко Олександр ( – 08.09.2022 рр.)
Солдат, номер обслуги 2 міномета 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини, загинув біля села Невельське Донецької області, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. З 08.09.2022 року вважався зниклим безвісти, але після розгляду матеріалів кримінального впровадження за ознаками кримінального правопорушення було встановлено особу від 26.12.2024 року. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Зелінський Віталій Сергійович (18.09.1983 – 12.10.2022 рр.)
Матрос, бойовий медик штурмової бригади морської піхоти, загинув у селі Давидів Брід Бериславського району Херсонської області, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Васильченко Олександр Анатолійович (17.05.1977 – 30.12.2022 рр.)
Сержант, загинув у селі Довга Балка Краматорського району Донецької області, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Палій Віктор Михайлович (31.08.1977 – 17.01.2023 рр.)
Солдат, загинув у районі міста Бахмут Донецької області в результаті стрілецького та артилерійського обстрілу, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Мельніченко Володимир Олександрович (11.03.2003 – 23.04.2023 рр.)
Солдат, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 3 механізованого батальйону військової частини, загинув у районі населеного пункту Бахмут Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу під час переміщення особового складу під час евакуації з місця обстрілу, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність. Указом Президента України нагороджено (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Оанча Георгій Петрович (21.07.1967 – 20.05.2023 рр.)
Солдат, загинув у районі населеного пункту Богданівка Донецької області внаслідок артилерійських обстрілів, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Буцев Богдан Геннадійович (15.03.1996 – 07.06.2023 рр.)
Старший солдат, загинув у районі населеного пункту Новоданилівка Запорізька область під час штурмових дій, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність. Указом Президента України нагороджено (посмертно) медаллю «Захисник Вітчизни».
Курлов Владислав Леонідович (19.02.2002 – 25.07.2023 рр.)
Солдат, помер під час лікування у місті Львів. Приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність. Указом Президента України нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Чернявський Богдан Миколайович (21.08.1996 – 27.08.2023 рр.)
Рядовий, загинув у населеному пункті Роботине Пологівського району Запорізької області, отримавши травми та ушкодження, несумісні з життям, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Жашкевич Дмитро Вікторович (17.05.1975 – 31.08.2023 рр.)
Солдат загинув у районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, отримавши травми несумісні з життям, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність. Указом Президента України нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Шевченко Олег Валерійович (11.04.1978 – 18.03.2024 рр.)
Солдат, номер обслуги 5 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини, загинув у районі села Вербове Запорізької області, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Петров Руслан Олександрович (11.02.1983 – 23.03.2024 рр.)
Старший солдат, загинув поблизу села Петропавлівка Куп’янського району Харківської області, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність. Указом Президента України нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Савенко Андрій Сергійович (15.11.1987 – 24.03.2024 рр.)
Капітан, загинув у ДТП біля населеного пункту Таврійське Запорізької області, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність. Нагороджений медалями «За взяття Сум» та «За хоробрість в бою».
Салов Віталій Станіславович (09.05.1979 – 12.12.2024 рр.)
Солдат, загинув у районі населеного пункту Орловка Курсько області рф, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Деркач Володимир Іванович (13.12.1971 – 14.02.2025 рр.)
Старший сержант, старший механік-водій танкового взводу танкової роти танкового батальйону військової частини, помер у лікарні від гострого панкреатиту, панкреонекрозу в місті Кропивницький. Приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
Сьомочкін Юрій Анатолійович (14.08.1986 – 14.03.2025 рр.)
Солдат, стрілець 3 штурмового спеціального відділення 1 штурмового спеціалізованого роти 1 штурмової спеціалізованої взводу, загинув у населеному пункті Гусєво Курської області рф в наслідок удару FPV-дрону, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф. Був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявляв стійкість та мужність.
