Поточного року в процес вступу абітурієнтів до вищих навчальних закладів запроваджуються деякі новації, що сприятимуть вдосконаленню вступної кампанії, підвищать її прозорість та забезпечать рівність у реалізації права громадян на отримання якісної вищої освіти.– кожен абітурієнт може подати не більше 7 заяв (раніше було 9) на вступ до ВНЗ на бюджет не більше, ніж на 4 спеціальності
Мовне питання
Найсуттєвіші зміни відбулися у програмі ЗНО з іноземних мов: збільшили кількість завдань і,відповідно, час їхнього проходження зі 120 до 150 хвилин тадодали нову частину – аудіювання, завдяки якій перевірять, наскільки добре школярі можуть сприймати і розуміти текст на слух.
Тести будуть двох рівнів складності: академічного (для випускників загальноосвітніх шкіл) та профільного (для випускників шкіл з поглибленим вивченням мов). Раніше МОН анонсувалозапровадження тестівзагальноєвропейських рівнів В1 (середнього) та В2 (вище середнього), втім, поки що відклалоцю ідею.
У зв’язку з міжнародним резонансом, який у 2017 році виник навколо закону «Про освіту», в багатьох абітурієнтів з’явилися побоювання, що вони не зможуть складати ЗНО мовами нацменшин. Однак у Міністерстві запевнили, що у 2018 році завдання будуть перекладені 6 мовами: російською, румунською, польською, угорською, молдовською і кримськотатарською. Головне, щоб учні заздалегідь повідомили про необхідність доставити такі тести.
«Минулого року 6 осіб замовили зошити польською мовою. Є російські школи, там до 200 людей замовили зошити російською мовою. Ніяких проблем ніколи з цим не було», – розповідає директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк.
Однакцього року серед списку предметів ЗНО більше не буде російської мови. Тож минулорічним випускникам, які складали російську мову, доведеться знову пройти тестування, але з іншої дисципліни, однак лише за умови, якщо вони планують стати студентами.
Нове у правилах вступу
Цього року абітурієнти зможуть вступати до вишів на основі результатів ЗНО 2016, 2017 та 2018 років. Це стосується усіх предметів, окрім іноземних мов. Для них дійсними будуть лише результати 2018 року. Також МОН зменшила кількість заяв, яку можна подати на бюджетні місця у ВНЗ з 9 до 7. Майбутні студенти можуть обрати 4 різні спеціальності, як і минулого року. При цьому кількість заяв на контракт – не обмежується.
Міносвіти також уніфікувало перелік дисциплін ЗНО, які є обов’язковими для зарахування на ту саму спеціальність у різних вишах. Серед них українська мова та література, один профільний предмет (єдиний для всіх ВНЗ), і ще два залишаються школяру на вибір, але їх список також є однаковим для різних університетівта академій.
«Якщо людина хоче вступити на спеціальність «Фізика», то нехай здає іспит із фізики, математики та української мови. Не повинно бути так, щоб в іншому університеті вимагали замість математики, наприклад, історію України», – обґрунтовує нововведення експерт із питань освіти Андрій Черних.
Змінилася вимоги і до абітурієнтів, які планують пов’язати своє життя з медициною. Міністерство підвищило прохідний бал на медичні напрямки до 150 балів. Меншими можуть бути лише бали з української мови.
«Лікарі – це спецпризначенці нашої медицини, на плечі яких ляже турбота про наші життя. Вони мають не лише отримувати найкраще навчання, а й самі прагнути до знань. Будемо боротися, щоб на навчання у медичні виші приходили найбільш здібні та вмотивовані студенти», – зазначає в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
У майбутніх медиків та педагогів з’явилася можливість потрапити на бюджет, якщо вони укладуть договір про відпрацювання перших 3 років у селі. У МОН сподіваються, що завдяки цьому вдасться не лише привабити більше молоді у медичні виші, а й забезпечити село новими кадрами. Чи спрацює така схема, побачимо через кілька років. А от перевірити свої знання школярі зможуть уже за два місяці – на пробному ЗНО, яке відбудеться 24 та 31 березня.
(за матеріалами Центру громадського моніторингу та контролю, Кіровоградської обласної державної адміністрації)
