В Україні із початку 2022 року фахівці Держпродспоживслужби зареєстрували 7 випадків АЧС, із яких три випадки в Сумській області та по одному випадку в Київській, Чернігівській, Житомирській і Кіровоградській областях (територія Соколівської сільської ради Кропивницького району)
Незважаючи на складнощі воєнного часу, фахівці Кропивницько-Соколівського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (далі-управління) та Кіровоградської районної державної лікарні ветеринарної медицини продовжують проводити профілактичні заходи щодо недопущення АЧС.
З метою забезпечення стабільної епізоотичної ситуації та недопущення занесення африканської чуми свиней на територію району власникам, які утримують поголів’я свиней, необхідно посилити заходи з профілактики АЧС.
Нагадуємо, що африканська чума свиней – це одна з найбільш небезпечних інфекційних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно і характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами внутрішніх органів.
Що необхідно знати пересічному громадянину про африканську чуму свиней:
– вірус АЧС не передається людині і є безпечним для її здоров’я;
– людина опосередковано (забруднившись матеріалом від хворої, загиблої чи забитої свині) може перенести збудник хвороби на іншу територію, де є сприйнятливі тварини;
– збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом.
Що мають знати власники тварин про африканську чуму свиней?
АЧС – це:
- гостра (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко);
- висококонтагіозна (надзвичайно заразна);
- інфекційна (здатна до зараження, тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої);
- вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому немає лікування);
- хвороба (хворобливий стан організму – тварина має підозрілий вигляд, не такий, як завжди);
- хвороба свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).
Холод тільки консервує збудник АЧС
У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м’ясі від хворих тварин – до 155 днів, у копченій ковбасі та шинці – до 5 місяців, понад 3 місяці – у гною, до 4-8 місяців – у ґрунті.
Вірус залишається життєздатним за несприятливих умов зовнішнього середовища, таких як висихання та гниття. Охолодження, особливо заморожування консервує збудник, а прогрівання впродовж години до температури понад 50°С – знезаражує його. У глибоко заморожених тушах свиней тривалість виживання сягає 15 років.
Саме ці особливості вірусу й обумовлюють надзвичайну складність контролю його поширення. Субпродукти від інфікованих свиней перетворюються фактично на біологічну бомбу сповільненої дії, яка «вибухає» кожного разу, коли така заражена продукція контактує з іншими свинями.
Як відбувається зараження свиней
Основний шлях передачі збудника – це безпосередній контакт тварин між собою та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина.
Інвентар, техніка, транспортні засоби, одяг, взуття, що перебували в контакті з хворими тваринами, продуктами їх життєдіяльності (гній, сеча, сперма) чи забою (трупи, кров, м’ясо, сало, шкіри, кістки, внутрішні органи тощо) також здатні сприяти швидкому розповсюдженню хвороби.
Основним резервуаром захворювання є господарства населення та невеликі підсобні свиноферми, у яких широко практикується згодовування свиням харчових відходів.
Додатково ускладнює ситуацію проникнення АЧС у популяцію диких свиней, звідки цей патоген може деколи знову потрапляти до свійських свиней.
Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС у господарство, необхідно дотримуватися наступних правил:
– утримувати свиней у приміщенні, дотримуючись закритого режиму роботи;
– обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар;
– при вході у приміщення, де утримуються свині, обладнати дезкилимки;
– не дозволяти відвідувати господарство стороннім особам;
– не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин;
– не купувати тварин у місцях стихійної торгівлі;
– не утримувати свиней в домашніх господарствах мисливцям, працівникам лісу та працівникам свиноферм;
– не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину або продукти забою;
– ретельно і комплексно боротися з гризунами;
– проводити ідентифікацію і реєстрацію тварин .
Що має зробити людина, у якої захворіла або загинула свиня?
У разі виявлення нетипових змін у поведінці тварини, симптомів захворювання чи трупу свині необхідно негайно повідомити про це Кіровоградську району державну лікарню ветеринарної медицини або звернутися до Кропивницько-Соколівського управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області за телефоном: (0522) 33-85-70
Кропивницько-Соколівське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області
