18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу — одного з найтрагічніших злочинів радянського тоталітарного режиму. Саме у травні 1944 року радянська влада здійснила насильницьку депортацію кримських татар із їхньої історичної батьківщини — Криму. За наказом керівництва СРСР упродовж кількох днів понад 190 тисяч людей, серед яких були жінки, діти та люди похилого віку, примусово вивезли у віддалені райони Середньої Азії, Сибіру та Уралу.
Людей виселяли раптово, дозволяючи взяти із собою лише найнеобхідніше. Перевезення відбувалося у переповнених товарних вагонах без належних умов для життя. Через голод, хвороби, виснаження та нелюдське ставлення тисячі депортованих загинули в дорозі та у перші роки заслання.
Радянська влада безпідставно звинуватила весь кримськотатарський народ у співпраці з нацистами, хоча тисячі кримських татар воювали у лавах Червоної армії та брали участь у боротьбі проти нацизму. Після депортації було знищено або змінено кримськотатарські назви населених пунктів, заборонено мову, культуру та повернення народу до Криму.
У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар актом геноциду та встановила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Сьогодні вшанування пам’яті жертв депортації є не лише даниною історії, а й нагадуванням про цінність свободи, людської гідності та права народів на власну землю, мову й культуру.
Інформаційні матеріали до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Методичні рекомендації щодо проведеня уроку до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
