Щороку в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодомору 1932-33 роках. Штучно створений голодомор був на той час по всьому тодішньому Радянському Союзу.
Але в Україні голод був спрямований проти української нації, розрахований на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
В 1989 році державами-членами ООН Голодомор в Україні було визнано актом геноциду проти українського народу, національною трагедією. Дослідники називають кількість жертв злочинної політики Радянського партійного керівництва близько 10 млн.чоловік. За масштабом, жорстокістю, цинізмом та організованою злочинністю з боку влади і наслідками для майбутніх поколінь Голодомор 1931-32р. не має аналогів в історії людства. Це величезна демографічна і духовна рана для України. Загальний урожай зерна в 1932 році перевищував урожай 1931 року, але його весь забрали, навіть і посівний матеріал. 7 серпня 1932 року було прийнято закон, який в народі назвали «Закон про п’ять колосків». За крадіжку хоч жмені зерна передбачався розстріл. Щоб вижити люди їли абсолютно все: траву, землю, собак ,котів, жаб, гризунів, розривали скотомогильники, траплялися випадки канібалізму. Вмирали цілими сім’ями, родинами, вулицями, селами. Медичним працівникам заборонялось документально фіксувати смерть від голоду. Ховали людей в неглибоких ямах, і в деяких місцях земля ще довго ворушилася, бо серед мертвих нерідко траплялися і напівживі…
Радянське керівництво категорично заперечувало факт Голодомору, але закордонна преса вже у 1933 році опублікувала правдиву інформацію про цю трагедію. Були зібрані кошти для допомоги голодуючим, але Москва категорично відмовлялась від цієї допомоги, адже прийняти допомогу – значить признати факт Голодомору.
Голодомор 1931-32 років і нинішня агресія Росії в Україні мають ті самі причини. Це бажання російської імперії упокорити український народ, вбити його національний дух та повернути Україну в новий Радянський Союз. Всеукраїнська акція «Запали свічку на підвіконні» символізує скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників, які на собі перенесли жахливий біль тіла і душі, біль наруги і тортур, поневіряння, виселення та заслання на чужину за свою любов до України, за її волю, за честь за те, що вони були українцями.
