Зміст

Лейкоз корів: чим небезпечний та що варто знати

07.06.2023

1eb5bdee068f612618d6327f1d4f0c687af69953Окрім здійснення всіх необхідних діагностично-профілактичних заходів, ветеринарні спеціалісти також проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу з власниками великої рогатої худоби (ВРХ) щодо небезпечних хвороб тварин та необхідності проведення досліджень.

Зокрема, однією з небезпечних хвороб ВРХ є лейкоз – хронічна інфекційна хвороба, що характеризується злоякісним ростом кровотворної тканини, порушенням дозрівання кровотворних клітин, інфільтрацією органів цими клітинами і утворенням пухлин.

Існує чотири форми лейкозу, три з них спорадичні і не є контагіозними. Четверта форма (ензоотичний лейкоз) – злоякісна лімфома, причиною якої є інфікування вірусом лейкемії ВРХ, який локалізується в клітинах крові, де не може бути нейтралізований антитілами.

Провірусна ДНК, що синтезується з матриці вірусної РНК, постійно включається в клітинний геном інфікованого господаря. Таким чином заражені тварини залишаються інфікованими назавжди.

Перша стадія лейкозу – інфекційна – проходить без видимих клінічних симптомів із збереженням продуктивності та відтворювальної функції. Діагностика захворювання проводиться серологічними методами досліджень.

Друга – патологічна стадія – протікає з гематологічними змінами в периферійній крові. Обидві ці стадії діагностуються з великою вірогідністю. Помітні клінічні ознаки і пухлинні зміни у внутрішніх органах, порушення функціонального стану тих чи інших систем організму, репродуктивної функції, втрата продуктивності наступають на кінцевій стадії захворювання.

Джерелом збудника хвороби є інфіковані вірусом лейкозу тварини на всіх стадіях процесу.

Фактори передачі вірусу – кров, молоко та інші матеріали, що містять лімфоїдні клітини, заражені вірусом лейкозу.

Поширенню лейкозу серед поголів’я сприяють:

– спільне утримання здорових і заражених тварин;

– спільний випас здорових і заражених тварин;

– випоювання телятам молозива і молока від хворих корів;

– використання для осіменіння сперми заражених лейкозом биків;

– недотримання правил асептики та антисептики при ветеринарно-зоотехнічних заходах (взяття крові, вакцинація, ректальні дослідження тощо).

Хворі корови стають більш сприйнятливими до інших інфекційних і незаразних захворювань. При цьому збільшується неплідність, знижується відсоток народжуваності та спостерігаються аборти. Телята від таких корів частіше страждають розладами травлення і хворобами органів дихання. Лікування тварин, хворих на лейкоз, не проводять. Їх піддають вимушеному забою.

Діагноз встановлюють на основі епізоотичних, клінічних, патологоанатомічних, гематологічних і серологічних досліджень.

Основним методом прижиттєвої діагностики сьогодні в усьому світі є серологічний, тобто виявлення антитіл в сироватці крові тварин.

Пам’ятайте, що лейкоз – це не просто вірусна інфекція, а небезпечне захворювання. Слідкуйте за станом здоров’я своєї худоби, аби вчасно діагностувати хворобу.

Кропивницьке районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області