Первозванівська сільська рада

    Знайомтесь – Мартиненко Лідія Іванівна, жителька села Федорівка Кіровоградського району, народилась 1955 року, культпрацівник на пенсії. Ще в дитинстві мама вчила її вишивати – але взяти в руки голку з кольоровою ниткою з’явилось бажання вже в 2000 році, коли було дуже тяжко пережити втрату – смерть рідного брата Леоніда. В честь нього і перша вишивка – «Хрест долі», а потім так захопилася , що кожного дня хрестик до хрестика складає візерунки на полотнах. Спочатку просто малюнки, потім донька ескізи друкувала.

Кожен малюнок має значення, млин – то достаток, червоні маки – здоров’я чоловіка……- коли вишивала саме такий сюжет – загадала бажання, щоб зять скоріш повернувся з АТО живий та здоровий – так і сталося.

Вишиті сорочки є у всієї великої родини та у численних родичів в Черкасах та у Кривому Розі. Синова донька Віка вже з легкої руки бабусі закінчила свою першу вишивку. Діти порахували роботи – результат захоплює – 102, і це тільки початок….

    Ще одна майстриня нашої громади – Лівіцька Марія  Дмитрівна  народилася 29 жовтня 1949 року в  Республіці  Молдова  в Унгенському   районі в  селі Романівка  в багатодітній сім’ї,  де було п’ятеро дітей. В 1959 році закінчила школу в с.Корнешти  Унгенського району  Республіки Молдова.

Після закінчення школи  працювала  вихователем в  дитячому садку  в с.Романівка.   Закінчила  училище  за спеціальністю  кухар і 11 років працювала кухарем на птахо – фермі . У 1969 році  одружилася   зі своїм  чоловіком, разом з яким  виховали   п’ятеро  дітей.  У 1992 році  переїхали до України в с. Попівка, де працювала охоронцем у колгоспі. За час роботи зарекомендувала себе як сумлінний працівник, відповідальна, чесна та доброзичлива людина.   За сумлінну працю неодноразово  отримувала  грамоти та нагороди. За станом здоров’я довго  працювати не змогла ( має третю групу інвалідності).  Разом з чоловіком прожили  25 років .    У 1994 році  через хворобу  помер чоловік, меншій доньці на той час було сім років.   Зараз  Марія  Дмитрівна  проживає  в  селі  Калинівка.                                                                                                           

   Марія Дмитрівна  творча людина. Вона вміє робити надзвичайні дива – вишиває картини, рушники й ікони. ЇЇ роботи є окрасою багатьох виставок в нашому селі та за його межами. А  почалося  все  з дитинства.  Мама  вишивала,  шила,  в’язала. Вона  приходила  з  роботи  втомлена, а  за  вишиванням, здавалось, відпочивала. Марія Дмитрівна  в школу  йшла, а вже  вміла  вишивати.

Скільки всього вишито картин,  рушників, серветок, подушок –не злічити. Вмілі  руки  створювали  картини  природи,  літературних  персонажів,  тварин  та  людей. Багато робіт подарувала  рідним,  друзям, знайомим.  Марія  Дмитрівна постійно комбінує  узори  та  вигадує нові.  Робота над однією  картиною   триває  1-2  тижня.

А  ще Марія  Дмитрівна  вміє  вправно  поратися  зі  спицями. В’яже  дитячі  кофточки, плаття,  носки.  Кожну  річ  створює  завдяки  своїй  фантазії,  сама  розробляє  орнамент  своїх  робіт. Майстриня   демонструє,  що  світ  захоплень  буває  різним. Це  любов  і  захоплення  на  все  життя.  Марії Дмитрівни присвоєно  почесне  звання  України „ Мати – героїня”.