Вишивка – одне із улюблених занять жінок та дівчат. Та коли нею займаютьсячоловіки – це завжди цікаво, неповторно, захоплююче і, ясна річ, викликає здивування. Нехарактерним для чоловіка заняттям займається житель села Клинці Харченко Олександр Миколайович.
Його руки звикли працювати круглий рік:побудував дім, разом з дружиною Вірою ростили доньку, бавиться з онуками та правнуками. А ще посадив сад та виноградник і багато років займався бджільництвом. Все зробив до ладу справжній господар, тому з’явилися години, коли не знав куди себе діти, чим зайнятися і особливо – вечорами. Буваючи у місті , не раз звертав увагу на картини для вишивання бісером. І як справжній чоловік, якому під силу люба робота почав орудувати голкою, вишиваючи картини, образи Святих та сорочки для себе, свої дітей таонуків. 
Коли робота перероблена, чоловік зручно вмощується на дивані біля вікна перед телевізором і мережить візерунками нову сорочку чи картину. Вміло вишиває майстер з відчуттям кольору Святі образи: Ісуса Христа, Божої матері, Семистрільної Божої Матері, Миколая Чудотворця і дивовижні картини: Ранкова кава, Лебедина вірність, Корзина з квітами, Домашній улюбленець, Балерини на репетиції, Три білих коня, Батьківська садиба, Криниця край дороги багато інших.
Головними суддями, шанувальниками і просто глядачами витворів є його дружина, діти, онучки, сусіди. А донька Тетяна ще й полюбляє для татових картин замовляти рамки. Вона вважає, що гарні картини повинні мати і гарну оправу. Так в оселях дітей та вдома з’являються все нові і нові картини, ікони, які були освячені у місцевому храмі. Собі і своїм дівчатам вишив гарні вишиванки.
Якщо хтось вважає вишивання роботою, то для Олександра Миколайовича – це задоволення для серця та душі.
А ми бажаємо йому, щоб Бог дав сил і здоров’я ще колись одягнути у свою вишиванку малих правнучат.
