Зміст

Рекомендації щодо запобігання отруєнню бджіл

16.06.2022

Otruyennya Bdzhil 512x450

   З метою запобігання  виникненню скарг серед населення щодо неправомірних дій при застосуванні пестицидних препаратів та мінеральних добрив на сільськогосподарських угіддях, охорони бджіл, виробництва, заготівлі та перероблення безпечних продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом та запобігання матеріальних збитків як власників пасік від загибелі бджіл та утилізації не доброякісного та небезпечного меду, так і агрофірм від штрафних санкцій, судових витрат та матеріальних компенсацій, інформуємо про необхідність дотримання основних вимог при застосуванні пестицидних препаратів та мінеральних добрив:

                                              1. Нормативна база

  • Закони України:

– «Про захист рослин»;

– «Про пестициди і агрохімікати»;

– «Про бджільництво»;

–  8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» від 03.08.1998р.,

– № 382-96 «Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів в народному господарстві України» від 18.12.1996р.

                                 2. Що потрібно знати бджолярам!

2.1. Пасіка, в незалежності від форми власності, повинна мати ветеринарно-санітарний паспорт пасіки та бути зареєстрована в територіальному органі Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області за місцем проживання фізичної особи або знаходженням юридичної особи. При створенні нової пасіки зареєструвати її у місцевих державних адміністраціях, селищних (сільських) або міських радах.

2.2. Фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.

2.3. Розміщення пасік  на  земельних  ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.

2.4. Розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється безоплатно з урахуванням вимог Лісового кодексу України.

2.5. Перевезення (кочівля) пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власниками або користувачами земельних ділянок.

2.6. Пасіки необхідно розміщувати у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 м від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від  тваринницьких і птахівницьких будівель і 5 км від воскопереробних заводів, підприємств кондитерської і хімічної промисловості, аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання. Відстань від товарної пасіки до репродуктивної і карантинної повинна бути не менше 7 км. Пасіка повинна бути огороджена огорожею висота якої не менше 2,5 метрів.

2.7. Дозвіл (ветеринарне свідоцтво або довідку) на перевезення бджолосімей, медозбір і запилення сільськогосподарських культур усередині адміністративного району дає територіальний орган Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, а під час перевезення в інші райони – Головне управління Держпродспоживслужби області. Міжобласні перевезення проводяться за узгодженням із відповідними Головними управліннями Держпродспоживслужби областей.

2.8. До перевезення на медозбір бджолосім’ї підлягають на місці клінічному дослідженню, профілактично-лікувальним обробкам з одночасним лабораторним дослідженням матеріалу з пасік, а вулики – дезінфекції і дезакаризації. Результати досліджень і зведення про обробки бджолосімей вносяться у ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.

2.9. При прибутті на місце кочівлі необхідно повідомити орган державної ветеринарної медицини та надати ветеринарне свідоцтво і ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.

2.10. Про захворювання або загибель бджолиних сімей бджолярі незалежно від форми власності пасік зобов’язані негайно повідомити фахівця ветеринарної медицини Уманської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

                             3. Що потрібно знати агропідприємствам:

        3.1 При застосуванні пестицидів за допомогою наземної апаратури:

3.1.1. обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне);

3.1.2. зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням – 300 м.;

3.1.3. асортимент, засоби, сфера застосування пестицидів, норми, кратність обробок повинні відповідати “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”, доповненнями до “Переліку…”;

3.1.4. обробка рослин та інших об’єктів повинна здійснюватися суворо за показаннями з обов’язковим врахуванням економічної межі шкідливості, ступеню розвитку хвороб рослин і бур’янів, а також прогнозу погоди;

3.1.5. всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при мінімальних повітряних потоках;

3.1.6. завчасно, але не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств повинна сповіщати населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки методи застосування пестицидів;

3.1.7. у період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи;

3.1.8. категорично забороняється приготування розчинів пестицидів безпосередньо у полі без засобів механізації;

3.1.9. до місць обробок розчини пестицидів повинні доставлятися в спеціальних ємкостях, заправка і завантаження апаратів не повинні супроводжуватися протіканням або розсипанням пестицидів.

                           3.2. Для виконання авіаційних робіт:

3.2.1. дозволяється використовувати повітряні судна (літаки, вертольоти, надлегкі літальні апарати – НЛА), які зареєстровані в державному реєстрі повітряних суден цивільної авіації України та мають сертифікат на право виконання авіаційно-хімічних робіт;

3.2.2. авіаційним методом можуть бути застосовані тільки ті пестициди і агрохімікати, що пройшли державну реєстрацію і включені в “Перелік препаратів, дозволених до авіаційного застосування в Україні”;

3.2.3. для виконання робочих польотів при авіаційному застосуванні пестицидів в сільському і лісовому господарстві повинні використовуватись постійні, а при їх відсутності – тимчасові аеродроми і вертодроми сільгоспавіації, які мають санітарний паспорт або дозвіл на право експлуатації;

3.2.4. заплановані для авіаційних обробок сільськогосподарські і лісові угіддя повинні бути занесені на карти-схеми землелісокористування;

3.2.5. проєкти авіаційно-хімічних робіт подаються на погодження до територіальних управлінь Головного управління Держпродспоживслужби в  області не пізніше, ніж за 10 діб до початку робіт;

3.2.6. за три доби до початку проведення авіаційних обробок замовник робіт повинен здійснити запобіжні заходи: оповістити населення про місце, терміни і час проведення авіаційного обробітку пестицидами та агрохімікатами, встановити спеціальні запобіжні знаки на відстані 300 метрів від площ, що обробляються;

3.2.7. застосування пестицидів авіаційним методом в сільському господарстві повинно здійснюватися в ранкові та вечірні години дня, при швидкості руху повітря, що не перевищує – 3 м/с (дрібнокрапельне обприскування) і 4 м/с (крупнокрапельне обприскування), температурі повітря не вище +220 С, робоча висота над об’єктом обробки повинна бути не менше 3 м.

3.2.8. Забороняється проведення обробіток пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових угідь, які розташовані ближче: 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік; 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин; 1 км від населених пунктів, ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників тощо.

3.2.9. При виконанні робочих польотів командиру повітряного судна забороняється виконувати польоти з завантаженими баками над населеними пунктами і водними об’єктами.

                                      3.3. При усіх видах обробітку.

     Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При  цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь токсичності і строк дії препарату.

                                          Інформація для бджолярів!

      Після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів. Більшість пестицидів втрачають свою токсичність і стають безпечними для бджіл через 3 доби після обробки рослин. Вивезення пасік на період обробок до іншого місця медозбору відбувається на період 5 діб і більше на відстань понад 5-7 км від місць проведення авіаційних обробок, а при проведенні наземних обробок пестицидами на відстань 3-5 км.

      Строки ізоляції бджолиних сімей залежить від ступеня токсичності і періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Вони можуть збільшуватися на 1-2 дні при зниженні температури і збільшенні вологості повітря відносно прийнятих норм в даній зоні.

       Після закінчення строку детоксикації рослин відкривають льотки у 1-2 сім’ях: якщо протягом 2-3 годин льоту ознаки отруєння у бджіл не проявляються, відкривають льотки у всіх сім’ях.

       При обробці рослин значення мають спосіб, час застосування препаратів і погодні умови. Так, при обприскуванні, обпилюванні і аерозольному способі обробки рослин у вітряну погоду з наземних машин чи літаків, вони розносяться на декілька кілометрів. В результаті, навіть на віддалених ділянках відбувається отруєння бджіл.

       Крім того, не завжди отруєння бджіл проявляється одразу. Може бути й так, що отруєний мед вони запасають на зиму, і гинуть тільки через кілька місяців, коли починають його споживати, у зв’язку з чим обов’язково проводьте лабораторні дослідження в акредитованій лабораторії перед реалізацією меду.

4. Рекомендації щодо виконання  норм та інструкцій для убезпечення галузі бджільництва від отруєння бджіл хімікатами.

        У випадку загибелі бджіл від пестицидів, розмір завданих збитків встановлюється комісією, що створюється місцевими органами виконавчої влади. Комісія, до складу якої обов’язково включається ветеринарний лікар, розслідує обставини на місці, складає акт із зазначенням винних осіб, надсилає проби загиблих бджіл на експертизу до державної лабораторії ветеринарної медицини протягом однієї доби з часу їх відбору, а у випадку труднощів із відправкою – впродовж 2-3 діб, за умови зберігання проб у холодильнику, та встановлює розмір заподіяної шкоди. За результатами експертизи акт комісії пред’являється потерпілій стороні і суб’єкту, який заподіяв шкоду.

        Відповідно до статті 38 Закону України «Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

        Зокрема, відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у:

1) неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;

2) порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.

Також важливим є інформування власників пасік через засоби масової інформації щодо застосування пестицидів та агрохімікатів на території району.

                       5. Що робити при підозрі, що бджоли отруїлися?

5.1. Негайно повідомити фахівця ветеринарної медицини, який обслуговує господарство (населений пункт).

5.2. Письмово звернутися до місцевих органів виконавчої влади для створення комісії.

5.3. Відібрати зразки для лабораторних досліджень та в той же день направити до акредитованої, уповноваженої лабораторії з зазначенням на які пестициди необхідно провести дослідження.

5.4. Ви можете звернутися до Уманського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області щодо здійснення перевірки суб’єкта господарювання, який проводив застосування пестицидів і агрохімікатіввказавши точну назву оператора ринку, його юридичну адресу та адресу потужності, інші відомі Вам дані пов’язані з цим питанням та питання, які б Ви хотіли, щоб були перевірені: наявність державної реєстрації суб’єкта господарювання як оператора ринку, інші питання, які на Вашу думку призвели до того, що спричинило шкоду Вам (Вашим) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, довкіллю чи безпеці держави, дотримання законодавства у сфері застосування пестицидів.