
Відповідно до пункту 1 Класифікатора, кваліфікуючими ознаками тяжкості травм, отриманих в результаті нещасного випадку на виробництві (далі – травми), є характер отриманих ушкоджень, ускладнення та наслідки, пов’язані з цими ушкодженнями. Саме за такими ознаками у пункті 3 Класифікатора розподіляються «тяжкі травми», а саме у підпункті 3.1 – за характером отриманих ушкоджень, у підпункті 3.2 – за характером ускладнень, у підпункті 3.3 – за наслідками травм.
Отже, підставою для проведення спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві є настання тяжких наслідків в результаті отриманих потерпілим ушкоджень віднесених закладом охорони здоров’я до «тяжких травм».
Відповідно до пункту 10 Порядку, нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, підпадають спеціальному розслідуванню.
Разом з тим, розслідування таких нещасних випадків,згідно з абзацем 12 пункту 10 Порядку, може проводитися комісією підприємства у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок.
Південно-Східне міжрегіональне
управління Державної служби з
питань праці