СКАЗ: ЯК УБЕРЕГТИСЯ
СКАЗ -це гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і після появи клінічних ознак завжди закінчується смертю.
Передача інфекції:
• через укус інфікованої тварини;
• подряпина та мікроушкодження шкіри;
• потрапляння зараженої слини тварини на слизові оболонки;
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки – з поміж свійської фауни, а в дикій природі – лисиці.
Симптоми сказу:
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває від одного до 3-х місяців, але може варіювати від одного тижня до одного року, залежно від низки факторів:
• місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом, пальців рук та промежина);
• кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).
Початкові симптоми сказу – підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження.
У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне запалення головного мозку.
Перша допомога при укусі:
• Негайне і ретельне промивання водою рани протягом, як мінімум 15 хвилин з милом або іншим миючим засобом, обробка країв рани 5% розчином йоду;
• Обов’язковозвернутись до травматологічного пункту найближчого закладу охорони здоров’я, в районах – районні лікарні, де проводитимуть профілактичні щепленняпроти сказу. Схему вакцинації визначає лікар – рабіолог або хірург чи травматолог. У разі, коли щеплення призначені, їх треба отримувати відповідно до схеми, визначеної лікарем, не відмовлятись від щеплень та не допускати самовільного порушення встановлених термінів.
Профілактика сказу:
Профілактичні заходи мають на меті боротьбу з джерелом збудника інфекції та недопущення розвитку захворювання у людини, яку покусала чи обслинила скажена тварина.
• Регулярна вакцинація свійських та диких тварин;
• Уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
• Не торкатися диких чи безпритульних тварин;
• Не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди.
Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти або поводять себе агресивно.
Біль детально за посиланням Пам’ятка сказ