Як передає кореспондент Укрінформу, таке рішення підтримав 301 народний депутат.
«Цим законопроєктом пропонується забезпечити рівні можливості матері та батька на догляд за дитиною та поєднання трудової діяльності із сімейними обов’язками; усунути законодавчі прогалини, які обмежують права чоловіка на відпустку для догляду за дитиною; створити передумови для посилення ролі батька у процесі вихованні дітей та розвитку відповідального батьківства в Україні», – йдеться у пояснювальній записці.
Законопроєктом пропонується доповнити Кодекс законів про працю та Закон «Про відпустки» новим видом відпустки — відпусткою при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується за рахунок роботодавця. Таку відпустку пропонується надавати одній із перелічених осіб: чоловіку, дружина якого народила дитину; батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки; бабі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком).
Законопроєктпропонує визначити відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька) та внести відповідні зміни в статті 179, 181 Кодекс законів про працю та статті 18, 20 Закону «Про відпустки». Передбачається також доповнення положення статті 182-1 Кодексу законів про працю та статті 19 Закону «Про відпустки» щодо права працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку.
Крім того, законопроєкт передбачає доповнення положення статті 51 Кодексу законів про працю щодо можливості встановлення скороченої тривалості робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).
Очікується, що ухвалення даного законопроєкту сприятиме утвердженню гендерної рівності у сфері трудових та шлюбно-сімейних відносин; забезпечить можливості для поєднання трудової діяльності із сімейними обов’язками працівникам обох статей; усуне обмеження, що порушують права чоловіка на відпустку для догляду за дитиною; створить передумови для посилення ролі батька у процесі вихованні дітей та розвитку відповідального батьківства в Україні.
