В Мінекономіки розробили черговий законопроект, який має переписати частину норм КЗпП. Цього разу – порядок держнагляду за дотриманням законодавства про працю.
Пропонують функції Державної інспекції праці покласти на нині діючу Державну службу з питань праці.
Повноваження державних інспекторів праці випишуть окремою статтею в КЗпП, серед яких, зокрема:
– з метою проведення інспекційного відвідування безперешкодно, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби відвідувати будь-які робочі місця об’єкта відвідування, а також проходити до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень об’єктів відвідування, в яких використовується наймана праця;
– проходити до нежитлових будинків, приміщень, споруд та інших об’єктів, у яких перебувають фізичні особи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов’язки, або до них застосовується примусова праця;
– витребувати для огляду у фізосіб, які перебувають на робочих місцях або поза ними у виробничих, службових, адміністративних приміщеннях, будинках, спорудах та інших об’єктах, що використовуються для здійснення господарської діяльності, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують трудові обов’язки, документи, що посвідчують особу.
Державний інспектор праці нестиме відповідальність у порядку регресу в розмірі виплаченого з відповідного бюджету відшкодування у зв’язку з незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю такого державного інспектора праці, підтвердженими у встановленому законом порядку.
Змінять і розміри “трудових” штрафів, зокрема за:
– фактичний допуск працівника до роботи з порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати зарплати (винагороди) без нарахування ЄСВ, слідуватиме штраф у 15-кратному (а для юросіб та ФОП, які є платниками єдиного податку першої – третьої груп, – у 10-кратному) розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 5-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
