Посеред українських степів в селі, з гордовитою назвою Соколівське, народився хлопчик Максим. Змалечку мріяв стати військовим, і коли прийшов час йти на військову службу, без вагань пішов служити в Президентський полк.
Після закінчення служби в Києві, залишився на контрактну службу уже в рідному Кіровограді.
Коли в країні трапилось лихо, в складі третього батальйону розвідувально-штурмової бригади десантників був відправлений в район міста Іловайське.
І під час чергового виходу на завдання 29 серпня 2014 року під селом Червонопілля обірвалося життя нашого молодого земляка… Похований разом з побратимами на Ровенському кладовищі в м. Кропивницький.
В селі Степове на його честь встановлений банер, і в селі проживають мама і батько Максима Кривенка, і кожного разу ,коли односельці в’їжджають в село, їх зустрічає з посмішкою Максим і проводжає їх і своїх односельців при виїзді з села.
Честь і шана нашим воїнам і добра пам’ять від людей!
Нехай не ллються сльози за загиблими на війнах,
Нехай ніколи не болять серця у рідних за загиблими на війні.
Голова Ради ветеранів Лариса Бенько
